Прагнучи відповідати суворим вимогам ЄС у сфері боротьби з корупцією, наш президент активно прагне навести лад у цій сфері. Останніми місяцями в пресі висвітлювали низку корупційних скандалів, обшуків у високопосадовців із подальшими звільненнями і заведенням кримінальних справ. Але викорчувати з умів багатьох наших співвітчизників ідею про те, що всі блага можна отримувати, не докладаючи зусиль, виявилося не так-то просто.
Як йдуть справи з гуманітаркою?
Міноборони повідомляє, що з початку цього року зафіксовано близько 650 випадків, коли заявлена гуманітарна допомога не доїхала до військовослужбовців і загубилася на просторах України. І йдеться не тільки про пайки, а й про бронежилети, тепловізори, дрони, обмундирування та інше спорядження, життєво необхідне бійцям. За фактами розкрадань наразі тривають перевірки та розслідування.
І це далеко не перший дзвіночок. Так у Львові Бюро економічної безпеки виявило цілий склад із гуманітарною допомогою для населення. На площі 1,6 тис. м2 були розміщені величезні запаси продуктів харчування, медикаментів, засобів гігієни, побутової хімії та інших предметів першої необхідності. Щодо цієї ситуації також проводяться перевірки.
Уже нікого не дивує той факт, що продукти з іноземним маркуванням, які не призначені для продажу, реалізуються через мережі супермаркетів, роздрібні магазини і навіть з рук. Найчастіше такі випадки було виявлено в Київській і Львівській областях, до яких і надходять основні потоки допомоги від західних партнерів. Не багато відстають від них Харківська та Кіровоградська області.
Що ж відбувається з військовим спорядженням? Знайти дрони, тактичні костюми, приціли тощо можна на сторінках інтернет-магазинів, на платформах оголошень на кшталт OLX. При цьому довести факт крадіжки гуманітарної допомоги не видається можливим, принаймні наразі.
Перепродажу підлягають не тільки товари, отримані з-за кордону, а й військове спорядження, техніка, машини швидкої допомоги, кошти на які були надані самими українцями в рамках зборів. Тобто поки одні не шкодують останнього, переказуючи гроші на ЗСУ, інші підло і нелюдяно на цьому наживаються.
Наразі заведено 247 кримінальних справ за фактом розкрадань гуманітарки. В Україні діє закон про кримінальну відповідальність за отримання прибутку з безоплатної допомоги. Але проблема, як і раніше, залишається актуальною.
А що з бомбосховищами?
До оснащення бомбосховищ по всій Україні також була маса питань. Для їх вирішення тільки Київрадою було виділено 1,2 млрд грн. Однак практика показала, що проблема залишається гранично гострою, коли 1 червня біля входу в закрите бомбосховище загинули від осколків збитої ракети 3 людини. Серед них 9-річна дівчинка.
Одразу після цього розпочалися масові перевірки готовності цих приміщень до того, щоб стати надійним захистом населення під час масованих ворожих атак ракетами та дронами. Водночас у ТГ-каналах і на Фейсбуці розгорівся скандал, пов’язаний із закупівлею барабанів (!) для укріттів. Чим не предмет першої необхідності? Голова Дніпровської РДА Бабій пояснив їхню необхідність тим, що барабани допомагають дітям знімати психологічне навантаження.
На придбання за тендером 300 шкіряних барабанів було освоєно майже 900 тис. грн із бюджету. Можливо, таким чином діти розслабляються під час повітряних тривог. Але чи так необхідна їх купівля в умовах, коли бомбосховища часто не оснащені найнеобхіднішим: санвузлами, місткостями з питною водою, вентиляцією?
Під тиском громадськості угоду з барабанами було розірвано. Але під водою залишилася більша частина айсберга. Річ у тім, що під статтею витрат «на укриття», яку фінансують насамперед, проводять закупівлі на зовсім інші потреби. Київським ліцеєм «Зміна» (для якого замовляли барабани) раніше було придбано електричну сковороду вартістю 720 тис. грн і кілька овочерізок по 132 тис. грн кожна.
На ділі з’ясувалося, що це «необхідне» обладнання купувалося для шкільної їдальні та не має жодного стосунку до облаштування бомбосховищ. На це адміністрація навчального закладу резонно заперечила, що з укриттями в них і так усе гаразд, а ці закупівлі було зроблено на зекономлені кошти.
Водночас звичайна 56 школа, що знаходиться в тому ж районі Києва, скаржиться на те, що укриття перебувають у поганому стані. Не пофарбовані навіть стіни. Виникає питання, чому так несправедливо і нерівномірно розподіляються бюджетні кошти? Можливо, відповідь на нього нададуть голови районних держадміністрацій? Однак поки що жодних розглядів у цих справах не відбулося.
