Успіхи «другої армії світу» в 3-денній війні очевидні. За 1 рік і 3 місяці зафіксовано жести доброї волі під Києвом, у Харківській і Херсонській областях, «переможне» взяття Бахмута, загибель більш ніж 100 тис. «доблесних визволителів» України. Однак цих «здобутків» Кремлю замало.
Не маючи можливостей, сил та розуму протистояти ЗСУ і панічно боячись контрнаступу, Міноборони РФ прийняло рішення воювати з мирним населенням. Ну а що, все одно вони всі фашисти й бандерівці! Останні кілька тижнів міста України, особливо Київ і Київська область, Харків, Запоріжжя піддаються масованим атакам російських ракет та іранських дронів.
Жахливі наслідки
Але особливо ефективною, на думку бункерного дідуся і його оточення, буде екологічна катастрофа, яка поставить на межу виживання міста і селища півдня нашої країни, знищить місцеві екосистеми. Нелюдський план було реалізовано 6 червня, коли стався підрив дамби Каховської ГЕС. Терористичний акт має непоправні та руйнівні наслідки для України. Фактично він спровокував гуманітарну та екологічну катастрофу в регіоні.
Серед особливо руйнівних наслідків:
- знищення самої ГЕС. Найважливіший об’єкт інфраструктури не підлягає відновленню, його необхідно відбудовувати заново з нуля;
- затоплення родючих земель південних регіонів із ризиком їх подальшого заболочування;
- обміління Дніпра, а отже, загибель прибережних екосистем;
- втрата колосальних запасів прісної води, яка просто витече в Чорне море;
- проблеми із забезпеченням питною водою Херсонської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської областей;
- затоплення зоопарку в Новій Каховці та загибель тварин, які там утримувалися;
- катастрофічне порушення схем зрошення сільськогосподарських полів і втрата врожаю, від якого залежать, зокрема, багато країн Африки;
- масовий мор риби в обмілілих водоймах.
Протягом перших двох днів після терористичного акту практично під водою опинилися близько 40 населених пунктів Херсонщини. Тисячі жителів позбулися своїх будинків, які або занурилися у воду повністю, або по дах. Сам дах став місцем порятунку та тимчасового притулку для багатьох людей.
Очікувана реакція Росії
Одним із перших коментар дав прессекретар Кремля Пєсков, заявивши, що це навмисна диверсія з боку України. Далі була офіційна заява від представника РФ в ООН Небензі. У ній винною в катастрофі на Каховській ГЕС також було оголошено Україну.
Особливо кумедним (якщо так можна висловитися у страшній ситуації, що склалася) було відеозвернення гауляйтера Херсонської області Сальдо. Стоячи на тлі затопленої до даху Нової Каховки, він віщав про те, що життя в містах лівобережжя Дніпра триває у звичайному режимі, працюють підприємства, торгові точки. Населення не потребує евакуації, оскільки за кілька днів вода спаде і можна буде повернутися до нормального життя.
Водночас він чомусь не згадав про те, що під воду пішло 17 населених пунктів із населенням 16 тис. осіб. Особливо постраждали Олешки і Гола Пристань, де люди кілька днів сиділи на дахах, чекаючи хоча б гуманітарної допомоги (води і їжі). Місцева окупаційна влада не вживала жодних дій, блокуючи доступ у затоплені міста волонтерів.
Цікава реакція світової спільноти
За «щасливим» збігом 6 червня було оголошено в ООН днем російської мови. Пост з привітанням з’явився у Twitter вранці того ж дня, коли вже було відомо про трагедію, що сталася на півдні України. Повідомлення про прорив дамби оприлюднили через кілька годин, і воно було досить неконкретним і розмитим. Щось невиразне про те, що не можна робити мішенню мирне населення. Також неоднозначно відреагувала і більшість західних ЗМІ, які повідомили про взаємні звинувачення України та Росії.
Поки на правому березі українські гуманітарні служби організували евакуацію населення, жителі лівобережних окупованих міст залишалися покинутими напризволяще. Лише після того, як президент Зеленський та інші офіційні особи України акцентували увагу на гуманітарній катастрофі, координатор ООН Денис Браун зустрівся з міністром закордонних справ Кулебою. Формування команд для допомоги в евакуації почалося тільки через 2 дні після підриву ГЕС.
На виправдання бездіяльності ООН, утім, можна відзначити той факт, що гарантій безпеки з боку РФ отримано не було.
Хто винен у руйнуванні дамби?
Світова спільнота досі завуальовано дає зрозуміти, що «не все так однозначно» в питанні, чия сторона здійснила підрив Каховської ГЕС. Чомусь вона вперто відмовляється вірити в те, що Україні не вигідно руйнувати власну інфраструктуру, населені пункти, створювати екологічні катастрофи, наслідки яких впливатимуть на здоров’я людей та економіку довгі роки.
Лідери світових організацій і перші особи держав готові повірити в будь-яку нісенітницю, аби виправдати злочинну поведінку Путіна і його зграї та не допустити «ескалації конфлікту». Так було з історіями про ядерну зброю на території України, біолабораторіями, бойовими комарами, птахами, що розносять інфекції тощо. При цьому сам кремлівський карлик зовсім не боїться ескалації, а навмисно демонструє готовність на будь-які найвідчайдушніші кроки в спробі стримати контрнаступ.
Ця тактика залякування не працює і ніколи не працювала з українцями. Шкода, що на західні країни вона досі має значний вплив, провокуючи страх запровадити реальні жорсткі обмеження проти країни-терориста і виключити її з усіх світових організацій.
