У Вільнюсі 11-12 липня проходив саміт НАТО, на підсумки якого багато хто покладав великі надії. Для Швеції вони дійсно виявилися обнадійливими, оскільки Туреччина, нарешті, висловила згоду на її вступ до альянсу. Натомість Ердоган сподівається на прискорення процедури вступу до Євросоюзу, чим вкотре підкреслює курс на Європу в напрямку від Москви.
Однак для багатьох українців саміт довів справедливість вислову: очікування – розчарування. Це стосується тих, хто чекав від західних партнерів запрошення на вступ до НАТО в осяжному майбутньому. Зокрема майбутній захід називав «доленосним» президент України Зеленський ще на початку цього року. Після того як стало остаточно відомо, що наша країна не отримає запрошення на вступ до альянсу, він опублікував досить прямолінійний і гнівний пост у Твіттері.
У ньому містилася критика позиції перших осіб НАТО щодо України, а саме відсутність часових рамок і термінів її вступу. Використовувалися жорсткі слова «абсурдність», «безпрецедентність» і «слабкість». Жоден із лідерів країн-учасниць не висловив прямої відповіді на цей випад, проте декого він сильно розлютив. Зрозуміло, цей твіт не мав жодного впливу на підсумки саміту.
Що отримала Україна?
Певних результатів українська сторона все ж досягла:
- Заява Єна Столтенберга про те, що наша країна зможе зайняти місце в НАТО, однак після того, як отримає запрошення. Коли воно буде оприлюднено не уточнюється, але всім і так зрозуміло, що не раніше, ніж закінчиться війна з Росією. Членство буде затверджено без реалізації плану дій (ПДЧ), просто за фактом отримання згоди від усіх країн-учасниць.
- Черговий пакет військової допомоги. Він передбачає надання $500 млн щорічно для приведення збройних сил України до стандартів, прийнятих у НАТО.
- Організація Ради Україна-НАТО. У рамках її засідань вирішуватимуться кризові питання і забезпечуватиметься підтримка з підготовки до вступу в альянс.
Багато військових і політичних експертів визнають результати саміту для України обнадійливими. Наша країна не досягла головної мети – запрошення до альянсу, але отримала цілу низку гарантій вступу до членства в майбутньому, а також підтримки у війні, скільки б вона не тривала.
Ризики для західних партнерів
Усі розуміють, що прийняття України до НАТО означає початок відкритого протистояння Північноатлантичного альянсу з Росією. Саме цього так сильно бояться західні лідери, які могли б закінчити війну в Україні ще минулого року. Однак глави США і країн ЄС вважають за краще обирати напівзаходи, тобто надання економічної та військової допомоги без прямої участі в конфлікті.
У результаті немає жодної визначеності. Начебто ніхто не проти, щоб Україна вступила в НАТО, потрібно просто дочекатися запрошення. Але коли воно буде невідомо. Начебто всі засуджують Росію і Путіна за розв’язання кровопролитної війни, але ввести миротворчі війська на окуповані агресором території ніхто не поспішає. При цьому всі дуже-дуже стурбовані.
Прагнення згладити ситуацію і не йти на ескалацію конфлікту з Москвою, зараз здається колективному Заходу єдино правильним рішенням, яке дозволяє уникнути початку Третьої світової війни. Якби зараз українське керівництво сіло за стіл переговорів із державою-терористом і віддало їй окуповані землі, західні країни були б тільки раді такій розв’язці.
Настільки недалекоглядний підхід свідчить тільки про те, що сучасні лідери не вміють або не хочуть робити висновки з історії. Не минуло ще й століття після завершення Другої світової війни, яка почалася саме через те, що Європа намагалася стримати мирним шляхом і домовитися з Гітлером. Не бажання помічати реальної загрози, яка назрівала просто в неї під носом, призвела до загибелі мільйонів людей.
Домовитися з божевільним, спраглим влади і крові диктатором неможливо. Будь-який компроміс і поступку він сприймає як слабкість, цивілізований діалог для нього неможливий, оскільки він діє виключно з позиції грубої сили. Після того як Путін отримав під свій контроль Крим і частину Донбасу, він не зупинився. Через 9 років йому знадобилася вся Україна. Якби він отримав і її, захоплення Польщі, Фінляндії, країн Балтії стало б просто питанням часу.
Дивно, що настільки очевидні речі не зрозумілі західним лідерам, які продовжують сподіватися на те, що божевільний і кровожерливий людожер Путін раптом перетвориться на цивілізовану і розумну людину. Насправді Європа ризикує саме зараз, коли проявляє слабкість і нерішучість, коли намагається прикритися Україною, коли дуже повільно ухвалює рішення про постачання озброєнь. Адже якщо наша країна не вистоїть, черга прийде за тими, хто зараз намагається сховатися за її спиною…
