Прагнучи показати, що РФ все ще є повноцінним членом світової спільноти (що насправді не так), Путін і його поплічники організували саміт Росія-Африка. Захід відбувся 27-28 липня в Петербурзі. Запрошення на нього отримали всі 54 країни африканського континенту. Пропагандистські ЗМІ щосили кричать, що про ізоляцію РФ не може бути й мови, що колективний Захід – це ще не весь світ. Тепер ми звернули свій погляд на Африку, кажуть вони, і там у нас є друзі та партнери. Чи так це насправді? Щоб це зрозуміти, варто розглянути основні аспекти саміту.
Контекст
Успіхи в налагодженні відносин Росії з країнами Азії неоднозначні й сумнівні. То Туреччина займе прозахідну позицію, схваливши вступ Швеції до НАТО. То президент Казахстану заявить, що не визнаватиме ЛНР і ДНР, вважаючи їх квазідержавами. Особиста участь Путіна в саміті БРІКС також стала неможливою. Представники «дружньої країни» ПАР попередили військового злочинця про те, що заарештують його за гаазьким ордером, щойно його нога ступить на землю з трапа літака.
У зв’язку з цим на саміт Росія-Африка покладали великі надії. Путін хотів показати, що все ще може створити потужну коаліцію, здатну протистояти Європі та США. У своїх розлогих міркуваннях він часто говорить про неоколоніалізм, про те, як більш розвинені західні країни використовували і хочуть продовжувати використовувати Африку як сировинний придаток. На їхньому тлі Росію він хоче виставити у якості старшого товариша, який підтримає і допоможе у важкій ситуації.
Варто зазначити, що цю складну ситуацію сама РФ і створює, коли виходить із зернової угоди. Тим самим вона провокує зростання цін на зерно в низці африканських країн, населення яких і так перебуває за межею бідності.
Однак Путін все ще вважає, що може щось запропонувати Африці в обмін на підтримку на світовій арені, наприклад, при голосуванні за певні ініціативи в ООН. Ця поміч передбачає, по-перше, постачання озброєння, по-друге, скасування боргів, які накопичилися ще з часів Радянського Союзу. Свого часу СРСР також намагався налагодити контакти на африканському континенті на противагу США.
На саміті карликовий лідер заявив, що постачатиме озброєння безкоштовно, а також спише $23 млрд боргів африканським країнам. Усередині держави таке рішення викликало неоднозначну реакцію. Росіяни, які ще не остаточно розгубили мізки, здивовані, чому комусь прощають мільярди, а в когось пристави відбирають останнє, коли немає чим платити за іпотеку. На тлі скорочення бюджету і неухильного падіння рубля такий широкий жест пахне швидше відчаєм, ніж демонстрацією величі.
Пафосні промови російського диктатора не мають нічого спільного з реальними діями. Немає конкретних контрактів, спрямованих на розвиток економік африканських держав, немає угод про інвестиції РФ у чорний континент. Їх немає, тому що ресурси країни-агресора обмежені й вичерпані загарбницькою війною в Україні. Але ж для Африки важлива саме економічна підтримка.
На пресконференції Путін пообіцяв, що постачатиме зерно до найбідніших країн континенту безоплатно. Однак це не мало того ефекту, на який розраховував диктатор. Зокрема президент ПАР зазначив, що цінує цю безоплатну допомогу. Однак приїхали африканські лідери зовсім не за дарами, а для налагодження регулярних постачань зерна на основі партнерських угод.
Представники п’яти держав наполягали на тому, щоб РФ відновила зернову угоду. Це говорить про те, що навіть найвідсталіші країни Африки не хочуть бути молодшим братом Росії, який вічно вдячний за «подачки з панського плеча».
Динаміка
Минулий аналогічний саміт проходив у Сочі 2019 року. Порівняно з ним на захід у 2023 році приїхало на 23 глави держави менше. Тобто президенти більш ніж 20 країн ухвалили рішення надіслати замість себе прем’єр-міністрів, послів та інших високопосадовців. 9 африканських держав проігнорували запрошення на саміт.
держав проігнорували запрошення на саміт.
Можливо, це не має особливого значення для налагодження співпраці між країнами. Однак дипломатичною мовою склад делегації розцінюється як послання про те, наскільки важлива конкретна країна і хороші взаємини з нею.
У своїй промові Путін зазначив, що товарообіг з Африкою 2022 року становив майже $18 млрд. Значна цифра, якщо не враховувати, що 2018 року він становив $20,4 млрд. На минулому аналогічному саміті Путін обіцяв, що впродовж кількох років він зросте у 2 рази. Для прикладу товарообіг Китай-Африка за перші 2 квартали цього року – $140,9 млрд. Висновки про успіх налагодження співпраці Росії з Африкою очевидні.
