0

Мовне питання

Цими днями прочитала черговий допис на багато лайків на тему переходу наших громадян з російського мовлення на українське. Автор додумався навіть розділити людей на сорти. Читати було неприємно. Бо написано було, що раш мовою раніше в Україні спілкувалась тільки прислуга. А українською — пани))
Я не буду нагадувати, що раніше українська мова була взагалі іншою. Можете просто порівняти, хоча б, яка українська була 30 років тому і яка зараз.
Якщо і надалі буде таке розділення, то не думаю, що це якось змотивує перейти людей з рос на українську. Є певні проблеми у багатьох моїх знайомих. Але вони не ватники, не обслуга. Є люди, які не хочуть переходити і не будуть. Але віддали багато з 2014 року на цю війну коштів. З свого карману, на поміч. Це люди бізнесів. І це точно не робить їх аж ніяк другим сортом. І це їх право коли переходити і чи переходити взагалі. Це не змінює те, шо ці люди вже зробили для своєї країни.
Є багато причин, чому людина не перейшла на українську досі. В основному, я бачу таку ж саму ситуацію, яка складалася в моїй сім’ї. Всі в родині були російськомовні, школа також. Де і як її вчити? Я вчила сама. В універі вчила. Абсолютно все розуміла і могла писати навіть. А мовний бар’єр був до 2020 року, поки я не почала працювати в УП. Там все листування, збори і тд — українською. Просто звикаєш і все. Робила помилки. Тупила. Перекладала слова в голові. Психувала. Бо я, напевно, ідеаліст. Я не хочу і не буду спілкуватись суржиком. Бо це не звучить так, як я хочу. Я хочу чисту мову. Без будь-яких рос слів.
Та блін, навіть зараз тут у Фб знаходяться люди, які писали зверхні та прискіпливі коментарі прямо в моїх дописах, постійно виправляючи мене. І постійно казали , що в мене погана українська. І як мене це мало мотивувати по-вашому? А інших людей? Хто більш залежний від чужої думки, ніж я? Я-то просто нах пошлю і все. А інша людина буде сидіти пів дня переварювати цю зверхність.
При тому, що незнайомі люди, хто чує мене вживу, перепитують звідки я — з Франківська чи зі Львова. Коли були в Одесі, кожний таксист це питав.
Тому я завжди вам і кажу — обережніше зі своєю критикою. У всіх різні причини. А ви їх банально можете не знати. Живіть тим, що є зараз. Якщо, ви хочете росіянам доказати, що вони з болот, то не вийде. Вони завжди будуть розказувати, про свою міць. Але не треба постійно ображати всіх людей, які все життя живуть в Україні і розмовляють російською. Вони, можливо, більше зробили, чим ті, хто накинув на себе вишиванки і кричить «гей!». А переходити і коли переходити — вирішувати не вам.

Автор: Polina Levytska

Visa

Архивариус

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.