Поки людство бореться з війнами, расизмом і дискримінацією різних меншин, екологічні проблеми стають дедалі гострішими. Зокрема на Всесвітньому економічному форумі було оприлюднено список глобальних світових загроз на найближчі 10 років, і перше місце в ньому посіла не ядерна війна, а питання дефіциту прісної води.
Здавалося б, три чверті нашої планети вкриті водою, як ця проблема могла вийти на перше місце за гостротою і важливістю? Річ у тім, що тільки 3% із цих запасів належать до категорії прісних, а люди мають безпосередній доступ тільки до 1%. У результаті вже 2021 року з дефіцитом питної води хоча б протягом 1 місяця на рік стикається близько 3,6 млрд жителів Землі. За прогнозами Всесвітньої метеорологічної організації до 2050 року ця цифра збільшиться до 5 млрд.
Зменшенню запасів прісної води сприяє одночасно кілька чинників.
Погіршення кліматичних умов
Наслідки промислової діяльності людини згубно позначаються на світовому кліматі. В останні десятиліття спостерігаються інтенсивніші та триваліші, ніж раніше, посухи. Особливо це помітно в Північній Америці в басейнах Міссісіпі, Колорадо, Міссурі, у Південній Америці в регіоні Ріо-де-ла-Плата і в Амазонії. Спостерігається істотне падіння рівня води в річках Конго, Ніл, Нігер, у водоймах Центральної Азії. Аномальна посуха спостерігається протягом кількох років у Сомалі, Кенії, Ефіопії.
При цьому аналітичні дослідження показують, що з початку XXI століття більша частина стихійних лих пов’язана саме з водою (повені, паводки, цунамі). Від цих природних катаклізмів останніми роками постраждали жителі Західної Європи, Філіппін, Мозамбіку, Індонезії тощо. Загальна негативна картина доповнюється посиленим таненням льодовиків, які виступають основним запасом прісної води на планеті.
Розподіл водних ресурсів на Землі загалом нерівномірний, що ставить цілі регіони на межу виживання і негативно позначається на економіці, показниках ВВП окремих країн.
Урбанізація
Ще один фактор, що негативно впливає на ситуацію із забезпеченням людства прісною водою – масове переселення людей до міст і мегаполісів із сільської місцевості. Ця тенденція особливо помітна на тлі неухильного зростання населення планети. Якщо нині в містах проживає близько половини жителів Землі, то за прогнозами у 2050 році цей відсоток збільшиться до 66%.
Найяскравіше урбанізація проявляється в Африці та Азії – регіонах, які й без того відчувають проблеми. Тому забезпечення прісною водою мешканців міст незабаром може стати важковирішуваним завданням.
Нераціональне використання
Близько 70% прісноводних ресурсів задіються в сільському господарстві для відгодівлі худоби та зрошення площ, засіяних культурними рослинами. Попри розвиток технологій у цій галузі вода продовжує використовуватися нераціонально. Істотні її втрати пов’язані з низкою чинників:
- забруднення пестицидами, стічними водами, промисловими відходами тощо;
- негерметичність водопровідних споруд і трубопроводів, що призводить до витіків;
- низька продуктивність і неефективність с/г обладнання;
- культивування рослин, що споживають значну кількість води, наприклад, рису;
- осушення болотистих місцевостей.
Яскравим прикладом бездумної та руйнівної діяльності людини є Аральське море, яке колись було 4-ю за величиною та рівнем запасів прісної води водоймою. Унаслідок інтенсивного використання її ресурсів з метою зрошення всього за 3 десятки років озера площа скоротилася на 90%, а солоність води збільшилася в 7 разів.
Фактично це штучно створена людиною екологічна катастрофа, яка в підсумку призвела до негативних економічних наслідків для регіону, зниження тривалості життя його населення, зростання кількості інфекційних захворювань, погіршення кліматичних умов.
Час ще є, але його мало
Виправити складну ситуацію ще представляється можливим, однак для цього потрібні спільні зусилля. Допомогти може повсюдне впровадження сучасних технологій розумного використання прісної води в сільському господарстві, її повторного використання та ефективного очищення. Не менш важливим кроком є підтримка життєдіяльності екосистем, які запобігають замулюванню, пересиханню природних джерел.
Однак нині людство зайняте розв’язанням інших проблем, які здаються більш нагальними й актуальними. А з наслідками цієї бездумної та безвідповідальної діяльності можемо зіткнутися ми самі, і точно зіткнуться наші діти та онуки.
