Восьма зустріч представників країн НАТО та інших західних держав у форматі Рамштайн відбулася 20 січня 2023 року. Основною її темою очікувано стала координація постачання озброєння для допомоги Україні у боротьбі з агресором-терористом. Підсумки заходу стали для нашої країни максимально обнадійливими, оскільки обсяги військової підтримки від західних партнерів зросли якісно та кількісно.
Так ще до початку Рамштайну низка країн (Данія, Словаччина, Швеція, Естонія) оголосили про надання пакетів озброєнь. Зокрема, уряд Фінляндії затвердив допомогу на суму 400 млн доларів, хоча до цього вартість всіх постачань, здійснених з моменту початку війни, не перевищувала 140 млн. Результатом зустрічі для України стала можливість найближчим часом отримати зенітно-ракетні комплекси Avenger, установки ППО Patriot, бойові машини піхоти Bradley та бронетранспортери Stryker, боєприпаси для ракетних систем HIMARS та NASAMS, ракети HARM, патрони, прилади нічного бачення та інше військове оснащення. Показово, що все озброєння є натовським, а не старим радянським, як це було раніше.
Єдиною проблемою стало одержання німецьких танків Leopard 2, про які просили лідери України. Незважаючи на те, що Великобританія погодилася надати 14 одиниць Челленджер-2, Берлін все ще сумнівається у необхідності їх надання на озброєння ЗСУ. Однак його випередила Польща, погодившись поставити свої Леопарди навіть в обхід згоди від виробника – Німеччини. Проте німецький міністр закордонних справ Анналена Бербок заявила, що не буде проти такої допомоги Україні.
У чому причина різких змін у настрої західних партнерів?
Подібний прорив через понад 300 днів кровопролитної та жорстокої війни для багатьох був очікуваним, оскільки Європа та США розгойдувалися поступово, переходячи від мінімальної підтримки у лютому-березні минулого року до все більш масштабної та значущої допомоги наприкінці 2022 року.
Проте головну причину експерти вбачають у тому, що до західних партнерів нарешті прийшло усвідомлення того, що Росія не зупиниться на досягнутому після захоплення України. Відчувши силу та безкарність, вона продовжить нести «руский мир» далі в інші країни Європи. Дедалі більше політиків вбачають у поведінці та риториці Путіна очевидні паралелі з Гітлером.
Першими це усвідомили Польща та країни Балтії, які позбулися імперського панування СРСР порівняно недавно. Саме вони з перших днів війни наполягали на максимальній військовій допомозі нашій країні. За ними подібних висновків дійшли Фінляндія і Швеція, які поспішно подали заявки на вступ до НАТО, щоб надійно захистити себе від можливих нападів сусіда-агресора.
Дуже показовою є установка ППО на дахах провідних міністерств та відомств у Москві. Нерозумно думати, що це спроба захиститися від українських ракет чи безпілотників, бо нашою метою є виключно звільнення власних територій, а не нападки на іншу державу.
Цей крок – ще одна ланка у стратегії російської пропаганди. Його мета – вложити в голову пересічного обивателя думку, що він під загрозою бомбардувань з боку НАТО. Отже, прямий обов’язок кожного військовозобов’язаного чоловіка призовного віку полягає в тому, щоб стати на захист батьківщини, яка перебуває в небезпеці. На тлі останніх заяв кремлівського фашистського диктатора про «священную войну», встановлення систем ППО на дахах московських будівель виглядає для росіян максимально жахливо та переконливо. А що ще потрібне для успішного проведення мобілізації?
Очевидно, що Кремль готується до вирішального етапу війни, настання якого аналітики прогнозують на весну-літо цього року. Путін готовий зібрати всі сили і кинути все гарматне м’ясо, що є в його розпорядженні, на досягнення своєї основної мети – захоплення та поневолення України. Як пафосно і піднесено співається в одній пісні: «мы за ценой не постоим», а насправді означає: ми не шкодуватимемо людського життя.
Наші західні партнери розуміють, що для протистояння противнику, який перевершує Україну в плані військової могутності та чисельності армії, нам знадобиться сучасне та потужне озброєння. Воно необхідне для остаточного перелому у війні на нашу користь. Значення цієї перемоги складно переоцінити, оскільки багато в чому вона визначить ситуацію у всій Європі, а можливо, і в усьому світі.
