У листопаді минулого року міжнародний суд у Гаазі засудив військового злочинця, колишнього міністра оборони бананової республіки ДНР Ігоря Гіркіна до довічного ув’язнення за організацію та участь у теракті. Його було визнано винним у катастрофі пасажирського лайнера МН17 і загибелі 298 осіб. І ось, нарешті, справедливість взяла верх. 21 липня Гіркіна (він же Стрєлков, він же Рунов) було заарештовано.
Однак заарештували його зовсім за іншою статтею і зовсім інше відомство. Дивно, але в затриманні брали участь співробітники ФСБ РФ і звинувачують його в екстремізмі. Найчастіше за цією статтею в Росії заарештовують іноагентів, опозиціонерів, а не затятих патріотів, яким є Гіркін.
Невеличка передісторія
Гіркін брав активну участь у конфлікті в Україні, який було організовано Москвою 2014 року. Фактично він був однією з головних дійових осіб, які розпалювали братовбивчу війну на Донбасі. У повномасштабній війні, що почалася 2022 року, військовий злочинець безпосередньої участі не брав. Однак активно коментував події і був засновником Клубу розсерджених патріотів (КРП).
Ця націоналістична фашистська організація розпочала свою діяльність 17 березня 2023 року. Її метою стала не тільки активна підтримка війни в Україні, заклики до руйнування міст і вбивств мирного населення, а й критика військового та політичного керівництва Росії. На думку учасників клубу, воно діє недостатньо активно і рішуче, що призводить до затягування війни і відсутності позитивних результатів на фронті.
Сам Гіркін неодноразово критикував Шойгу, Герасимова, звинувачуючи їх у слабкості, неефективності та розкраданні держмайна и бюджету, Пригожина називав ненадійним найманцем (у чому виявився правий). Щодо Путіна він дозволяв дуже сміливі висловлювання, називаючи його слабким лідером, мокрицею, нікчемою і боягузливим нездарою. За такі заяви будь-який інший діяч уже давно дістав би тюремний термін, але Гіркіна, його ТГ і Ютуб-канали довгий час ніхто не чіпав.
Причина такої недоторканності крилася або в тому, що керівництво РФ не хотіло дискредитувати «заслуженого героя», або в тому, що колишній співробітник ФСБ Гіркін мав надійний захист і підтримку в силових відомствах.
Чому саме зараз?
Перший дзвіночок для турбопатріота пролунав, коли в книжковій крамниці «Листва» відбувся обшук на основі неправдивого оповіщення про мінування будівлі. У цій крамниці регулярно відбуваються зустрічі фашистів Z-патріотів, і саме там мав виступати зі своєю лекцією Гіркін. Того дня свій виступ він провів в іншому місці. Однак це був явний натяк від влади на те, що йому час припинити свою екстремістську діяльність і закрити рота.
Другим натяком стало заведення справи про дискредитацію армії на полковника Квачкова, який неодноразово брав участь в ефірах Гіркіна на його Ютуб-каналі. Цей військовий злочинець був одним із найактивніших критиків методів ведення війни і повністю підтримував терориста Стрєлкова.
Попри прозорість натяків, лідер КРП не послухав попереджень і продовжив так само жорстко критикувати Путіна, мабуть, сподіваючись на те, що його захист у силових структурах досить надійний. Однак для кремлівської диктатури немає недоторканних, тому наразі Гіркін перебуває в СІЗО.
Якщо спочатку путінський режим боровся з опозицією і людьми, які виступали проти СВО повномасштабної війни в Україні, то тепер черга дійшла до тих, хто активно підтримує агресію, але критикує владу. І це тільки початок чисток, які притаманні будь-якій диктатурі.
Після повстання Пригожина Путін просто боїться нових виступів і протестів. Спочатку лідер Вагнера засуджував дії Міноборони тільки на словах. Пізніше він наважився перейти до реальних дій, які, якби Пригожин був рішучішим, могли б вилитися в справжній військовий переворот.
Клуб розсерджених патріотів та Гіркін не мають у своєму розпорядженні боєздатної армії і військової техніки. Але вони вже впливають на певні верстви російського суспільства, які не розуміють, чому війна в Україні досі не виграна. І вони можуть у перспективі стати потужною протестною силою, якої серйозно побоюється кремлівський карлик.
Як і будь-який диктатор, Путін бореться не з причинами зростання невдоволення, а з наслідками, усуваючи всіх незадоволених і незгодних. Його основна мета – за всяку ціну утриматися при владі. При цьому він має розуміти, що розкол у суспільстві, навіть такому зомбованому й обдуреному, стає дедалі глибшим. І в якийсь момент утримати крихку рівновагу вже не вийде.
